“Доказова” медицина.

Медицина, яка, начебто, має якісь докази. Але докази чого? У пам’яті живі спогади про скандал із талідомідом, коли вагітним масово пропонували снодійне, начебто саме для них створене. Як внаслідок – тільки у розвинених країнах і тільки офіційно доведених 12 000 випадків вроджених вад у новонароджених. І це не поодинокий факт. Просто той, який не вдалося приховати. Легко будувати математичні моделі, тому що в їх основі завжди буде лежати твердження, що 2х2=4. І щоб не трапилось, але це дійсно – 4.

В медицині все не так.

1. Наші уявлення про характер процесів, які відбуваються в органах і системах органів, носять, переважно, гіпотетичний характер, а щодо печінки і головного мозку – взагалі, характер здогадок. Тому ледь не щорічно ці припущення змінюються, часто – радикально, нерідко – антагоністично, коли чорне стає білим, і навпаки. Чіткі уявлення про фізіологію – фундамент будь-яких лікарських засобів. А оскільки цей фундамент постійно розхитується, тріщить і просідає, то і будівля, на ньому збудована, довго не встоїть. Щорічно, за даними фармкомітету ВООЗ, у світі з’являється біля 2000 нових препаратів. Через 5 років у широкому вжитку залишається не більше 3-5 із них. Тобто “доказові” фармкомпанії на основі гіпотез створили “доказовий” препарат і провели клінічний експеримент на мільйонах людей, щоб впевнитись, що гіпотеза хибна, препарат, у кращому випадку, не працює. І навіть ті 3-5 препаратів, що залишаться, не факт, що досягнення. Можливо, що 5 років для них недостатній час, щоб проявилися їх ускладнення.

2. Найбільш ефективний доказовий препарат – ціаністий калій. Знижує тиск, цукор, тахікардію і будь-яку іншу патологію. Знищує будь-якого збудника. Коригує психологічні та психічні проблеми. Позбавляє людину з першого прийому будь-яких скарг. Але широкого вжитку так і не набув, тому що головний принцип будь-якого лікарського засобу – користь від його вживання повинна бути значно більшою, ніж шкода, тим паче смерть! Не згадую гіпократівське “не нашкодь”, щоб не породжувати ілюзію можливості такого: всі “доказові” засоби мають ускладнення. Відрийте будь-яку інструкцію з застосуванням, там про це цілі розділи. І це: – тільки виявлені, – негайні.

Якщо якесь ускладнення виникне через механізм накопичення за декілька років, вам буде дуже складно довести причинно-наслідковий зв’язок.

3. Ускладнення з інструкцій є лайт-формами, щоб не налякати потенційного споживача можливостями тяжких ускладнень. Таким чином, “доказова” медицина не має жодних доказів, хіба що статистику ускладнень, яка недоступна рядовому споживачу. Впровадження будь-якого “іноваційного” засобу – це, по суті, величезний клінічний експеримент над мільйонами людей, результати якого стануть відомими, можливо, навіть не у цьому поколінні. Купуючи засіб у аптеці, ви, тим самим, підтверджуєте свою готовність заплатити озвучену вартість. А як з приводу оплати своїм здоров’ям? Життям?