Чи є фітотерапія панацеєю?

Тобто засобом (у медичному сенсі) від усіх хвороб? Коли фахівець (та і взагалі будь-яка людина з ознаками здорового глузду) чує таке ствердження: у нього є вагомий привід порадити консультацію психіатра. Це неможливо навіть теоретично. Як вічний двигун у фізиці. Хоча заявників безліч, на них обґрунтовано вже давно ніхто не звертає уваги. Хіба що як на блазнів чи джерела для безлічі жартів. Але…

Безумовно, фітотерапія безпорадна при гострих станах. Масивна кровотеча, політравма, гострі хірургічні стани, кардіогенний шок-респект вам, пани хірурги, травматологи, кардіологи та іншіе з вами. Але більшість людей мають хронічні хвороби, які суттєво впливають на якість і кількість життя, що залишилось.

Фармакологічний арсенал сучасної медицини майже безмежний. Є ліки від усього. Але переважно – від здоров’я. Будь-яке хімічне навантаження обов’язково напружує захисні механізми організму. Поки людина відносно здорова, вона не відчуває токсичного впливу медикаментів. Але якщо приймання стає постійним і довготривалим, токсичне накопичення обов’язкове перевищить антитоксичні можливості організму і медикамент стане джерелом хвороби, зазвичай набагато важчої, ніж первинна. Як приклад: психохроніки помирають від медикаментозних цирозів печінки, а не від психіатричної патології, оскільки всі психотропи мають виражену токсичність для печінки.

Серед наших хворих 3,7% – це лікарі їх значним переважанням гінекологів і гастроентерологів. На додаток, після закінчення лікування вони стають постійним постачальником нових пацієнтів. Хоча не секрет, що пацієнт – це основне джерело добробуту кожного лікаря. Крім того, для лікаря перенаправлення пацієнта є болісним визнанням того, що хтось може зробити твою роботу краще, ніж ти. Тому серед направлених лікарями 2 категорії:

– рідні та близькі друзі, яким хочеться зробити послугу

– хворі, з приводу яких впевнився у власній професійній безпорадності, але є бажання подарувати шанс на одужання.

…(далі буде)